Дещо про абревіатури
В Україні юридично не існує релігійної організації, що має назву Українська Православна Церква Московського Паріархату (УПЦ МП). Церква, яку так іменують, має статутну назву і діє в Україні як «Українська Православна Церква» (без «МП»). З цією статутною назвою вона зареєстрована 28 червня 1991 р. Постановою Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів УРСР, протокол №5, а зміни та доповнення до Статуту «Української Православної Церкви» (знову ж таки без «МП») було зареєстровано 8 липня 1992 р. Постановою Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України, протокол № 7. «Українська Православна Церква є незалежною і самостійною в своєму управлінні», - говорить перше положення вищевказаного Статуту.
Цивільний Статут Української Православної Церкви, прийнятий Священним Синодом УПЦ 11 лютого 1991 р. та зареєстрований 5 серпня 1991 р. Постановою ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів УРСР, знову ж таки називає її «Українською Православною Церквою» без усіляких добавок. Його перше положення говорить: «Українська Православна Церква є самоврядним релігійним об'єднанням (релігійною організацією) громадян з метою спільного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної християнської віри, які перебувають у канонічній (не юридичній, не майновій, не політичній, не фізичній і т.д. - О. Д.) єдності з Московським Патріархатом, а через нього - з усіма іншими Східними Православними Патріархатами та Автокефальними Православними Церквами».
Пункт другий Загальних положень того ж Статуту говорить: «Українська Православна Церква бере свій історичний початок від Хрещення Русі, що мало місце у 988 році в місті Києві за часів Великого князя Володимира. До 1448 року складала єдину Руську Православну Церкву (Київську Митрополію) Константинопольського патріархату. Після встановлення (проголошення - О. Д.) автокефалії Руської Православної Церкви (1948 р.) Київська Митрополія (УПЦ) залишилася в юрисдикції Константинопольського Патріархату. Після возз'єднання України з Росією, у 1686 р. на основі грамоти Константинопольського патріарха Діонісія, увійшла до складу Московського Патріархату (Руська Православна Церква). В 1990 р. отримала статус "самостійної і незалежної в управлінні».
Останнє в канонічному порядку було прийнято на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, що проходив в Москві у Свято-Даниловому монастирі з 25 по 27 жовтня 1990 р. Собор постановив: «Надати Українській Православній Церкві незалежність і самостійність у своєму управлінні»43. До речі, реорганізація єпархій Українського Екзархату в Українську Православну Церкву, а не в «українські єпархії Руської Православної Церкви»44, як її чомусь називає М.А. Денисенко, відбулася на Архієрейському Соборі РПЦ 30-31 січня 1990 р. з прийняттям нового «Положення про Екзархати»45.
«Українською Православною Церквою" називає нашу Церкву і Святіший Патріарх Алексій II у своїй Грамоті, в якій благословляє "силою Всесвятого і Животворящого Духа бути віднині Православній Українській Церкві незалежною і самостійною в своєму управлінні...»46.
